На запрошення Українського католицького університету в лютому у Львові перебував Кшиштоф Становські (Krzysztof Stanowski) – керівник підрозділу з міжнародної співпраці міської ради м. Люблін, заступник міністра освіти Польщі (2007-2010) та заступник керівника МЗС Польщі (2010-2012), член дорадчої ради Інституту лідерства та управління УКУ. Кшиштоф Становські став почесним гостем на випускних урочистостях для магістерських програм УКУ. Під час його візиту у рамках навчальної програми “Управлінські компетенції” з ініціативи Інституту лідерства та управління УКУ він також зустрівся із управлінцями Львівської міської ради, щоб поділитися досвідом Польщі на шляху реформ та професійним досвідом про те, як можна впливати на суспільно-політичне життя країни.

1. Інститут лідерства та управління УКУ під час Революції Гідності запросив мене зустрітися з деякими громадськими лідерами на Майдані. Це було після перших пострілів. Під час зустрічі я сказав: «Розумію, що є 2 варіанти. Перший – вас тут вб’ють, і ви станете героями. А якщо не вб’ють, то який ваш план? Які ваші перші три заплановані реформи, перші три закони? Адже ви сюди приїхали і живете в наметах не тому, що любите туризм, а тому, що хочете змін.

2. Чому в Польщі немає стільки олігархів? Бо за 90 днів значно складніше вкрасти все, аніж за 25 років. Реформа Бальцеровича була впроваджена протягом 90 днів після формування першого уряду. Реформа з децентралізації була впроваджена протягом 180 днів після формування першого уряду. У результаті ми заплатили дуже дорого – була інфляція. Але люди були готові на це, аби щось змінити. Після перших трьох місяців з’явився перший показник, що затримав інфляцію. Бальцерович у своїй книзі пише про це: «Курячі яйця стали дешевшими». Вперше за останні 30 років. Це найважливіше, коли ми думаємо про зміну в нашій мерії, місті, країні.

3. На початку 1980-х поляки були чемпіонами світу в самвидавах, протестах, мітингах. Тоді, 1986 року, ми зрозуміли те, про що я запитував на Майдані: «А якщо не вб’ють?». Наше вміння протестувати буде безрезультатним, бо ми не готові брати відповідальність за себе, свою сім’ю, за село, місто, країну. У Польщі була програма «Освіта для демократії» про те, як бути готовим взяти цю відповідальність… Зокрема, ми передали відповідальність за освіту на міста. І в економічно складний час вони вкладали 80 % місцевого бюджету в освіту.

4. Бути міністром – це дуже схоже на те, як бути вагітним. По-перше, це не хвороба; по-друге – це тимчасово, по-третє – важливий результат. Коли ти стаєш міністром і розумієш, що це тимчасово, що це не хвороба і що важливо мати результат, то ти спокійно думаєш, що реально можливо шось зробити.

5. Під час останнього Майдану в Польщі показували український фільм, який починався з того, що міністриня з Нідерландів (колишня комісарка Євросоюзу) їздила на роботу велосипедом. Наступна сцена – це машини українських міністрів. Як кажуть у США, розумно голосувати за людей, яких не було б соромно запросити на обід. Це один радикальний приклад.

6. Ми маємо одного колишнього прем’єр-міністра, який був спікером Європарламенту, і є волонтером однієї громадської організації, подібної до «Будуємо Україну Разом». І він там є волонтером один тиждень на рік незалежно від посади. Достатньо спочатку мати двох таких людей в Україні. Про це потрібно говорити. Тоді це стає стандартом, якого ви починаєте очікувати від будь-якого політичного лідера.

7. Я зрозумів дещо дуже важливе, коли мене запроторили до в’язниці. До мене підійшов злодій у законі, найавторитетніший бандит. Він поклав мені руку на плече і сказав: «Пане Становські, перші 10 років – найважчі». Це справді так. Як хочете щось змінити, це можна зробити. Можна вплинути, навіть коли маєте команду з 10-ти людей, але розумієте, що перші 10 років – найважчі.

Підготувала Людмила Левченюк

Навчальна програма”Управлінські компетенції” у рамках проекту “Інтегрований розвиток міст в Україні” реалізовується у співпраці з німецькою урядовою організацією “Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH” та Львівською міською радою. Організовує навчання Інститут лідерства та управління УКУ.