“Лідерство — це не боятися брати на себе відповідальність. Це ініціатива. Це те, чого нас не вчили в савєтскому союзі. Я жив в СРСР 10 років і основне, що памʼятаю — “ініціатива наказуєма”, – ділиться Сергій Притула з учасниками навчальної програми “Лідери нового покоління”. Каже, ніколи не чув, щоб український заможний селянин чи представник інтелігенції казав своїм дітям: “Не показуйтеся, не розвивайтеся, нічого не робіть!”. Притула вважає, такі наративи українцям насадили у Радянському союзі, щоб серед народу не формувалися лідери, які можуть рухати суспільством іншим курсом, аніж це вигідно владі.
Курс “Лідери нового покоління” Інститут лідерства та управління УКУ провадить спільно з Philanthropy in Ukraine. Таке навчання – спрямоване на розвиток лідерських якостей та розбудову особистого бренду лідерів НУО. Тож впродовж п’яти днів учасники програми дізнавалися про сторітелінг, особистий бренд, саморефлексії, чесноти, партнерства і особливо багато – про якості лідера та саме поняття “лідерства”. 13 серпня учасники програми мали змогу долучитися до неформальної розмови із Сергієм Притулою та поговорити про лідерство та управління.
“Важливо, щоб в команді були люди, які несуть інституційну пам’ять. Хтось, хто розкаже новим людям про цінності фонду, його історію і здобутки”, – зазначив Сергій. На його думку, важливо, щоб ті, хто прийде в організацію — розуміли пройдений шлях і любили його. Такого принципу дотримуються і у Благодійному фонді Сергія Притули. Команда БФ – люди з однаковими цінностями та єдиною метою.
“Люди в фонді Сергія Притули прийшли сюди не за грошима. В 90% з них – хтось рідний на фронті або загинув. Вони у фонді для того, щоб помститися, допомогти своїм чи навіть незнайомим. Бо всі ми одна країна”, – каже Притула. Завдяки такому підходу у команді фонду формується атмосфера тепла та родини. “Люди, яких ми звільняємо — приходять з нами обійматися. Я такого ще не бачив”, – каже притула.
На думку Сергія Притули, якості сильного лідера – це передовсім відповідальність. Зокрема, йдеться, і про відповідальність за розвиток своєї команди.
“Феноменально — дати людині відчуття, що ти професіонал, що тобі керівництво довіряє, а не стоїть з батогом. Прокачуйте своїх людей. І не менш важливо – не забувайте дякувати своїм людям”.
Волонтер каже, важливо дякувати і державі: “Ми уникали проблем, бо йшли на діалог з державою. Є упереджене ставлення до держслужбовців. Їм настільки ніхто не дякує, що в них нема бажання іти на зустріч. Державна машина повільна. Але якщо ми не будемо проявляти ініціативу — справа не відбудеться”.
Найважче, ділиться волонтер, – знайти баланс між родиною та роботою. Але якщо його здобути – усе дається легше.
